Дидактичні літературні ігри та ігрові вправи, зазвичай, використовуються на різних етапах уроку. Вони спрямовані на реалізацію компетентнісного навчання, оскільки надають можливість учням практично застосовувати здобуті знання, допомагають сформувати вміння і навички працювати в команді; стимулюють загальний культурний, комунікативний розвиток дітей, сприяють розширенню їхньої ерудиції.
Для участі у дидактичних іграх школярі мають володіти достатнім рівнем необхідних знань у галузі літератури, оскільки у процесі ігрової діяльності необхідно дати правильні аргументовані відповіді на поставлені питання.
Літературна гра «Вірю – не вірю» («Блеф-клуб»)
Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні, дати пояснення. Цю гру можна проводити і під час опрацювання художнього твору, і у процесі вивчення або узагальнення знань біографії письменника.
Гра «Вірю – не вірю!»
(на прикладі твору Я.Стельмаха
«Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»)
1. Чи вірите ви, що головні герої повісті Я.Стельмаха «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» Митько та Сергій перейшли до сьомого класу? (Ні, хлопці перейшли до шостого класу).
2. Чи вірите ви, що Ірина Семенівна викладала у хлопців українську літературу? (Ні, Ірина Семенівна викладала біологію).
3. Чи вірите ви, що Митько і Сергій отримали завдання на літо з біології зібрати колекцію комах? (Так).
4. Чи вірите ви, що село, в якому жила бабуся Митька, називалося Петрівка? (Ні, село називалося Юрківка).
5. Чи вірите ви, що 14-річний юнак обізвав хлопців «юними лівінгстонами»? (Так).
6. Чи вірите ви, що Василь Трош відрекомендувався шахістом міжнародного класу? (Ні, Василь Трош відрекомендувався майстром велосипедного спорту міжнародного класу).
7. Чи вірите ви, що Митько – гарний помічник бабусі у господарстві? (Ні, Митько виполов усю розсаду, а бур’яни залишив).
8. Чи вірите ви, що розповідь Василя Троша про те, що в озері живе якась химера, зацікавила хлопців? (Так, хлопці оселилися в курені, щоб підстерегти звіра та сфотографувати його).
9. Чи вірите ви, що Митько хотів узяти в бібліотеці книжки із зоології, щоб підготуватися до вивчення цього предмету в новому навчальному році? (Ні, книги із зоології були необхідні хлопцям для того, щоб з’ясувати який динозавр живе у сільському озері).
Гра «Вірю – не вірю!»
(на матеріалі біографії Т.Г.Шевченка)
1. Чи вірите ви, що Тарас Шевченко народився в Кирилівці? (Ні, він народився в Моринцях).
2. Чи вірите ви, що старшу сестру поета звали Наталія? (Ні, її звали Катериною).
3. Чи вірите ви, що дитинство Тараса минуло у селі Кирилівка? (Так).
4. Чи вірите ви, що ім'я та прізвище подружки Тараса – Оксана Коваленко? (Так).
5. Чи вірите ви, що прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки, Сошенко? (Ні, їхнє прізвище – Енгельгардт).
6. Чи вірите ви, що улюбленого Тарасового діда звали Іваном? (Так).
7. Чи вірите ви, що сад, у якому Тарас перемальовував скульптури, називається Зимовим? (Ні, він називається Літній).
8. Чи вірите ви, що художник, земляк Шевченка, який став його другом і розпочав справу викупу його з кріпацтва, – Іван Сошенко? (Так).
9. Чи вірите ви, що прізвище художника, який намалював портрет для викупу Шевченка, – Левитан? (Ні. Його прізвище – Брюллов).
10. Чи вірите ви, що в лотерею у царській родині було розіграно портрет О.Пушкіна? (Ні, портрет В. Жуковського).
11. Чи вірите ви, що Шевченко став вільним 22 квітня 1838 року? (Так)
12. Чи вірите ви, що перша відома книга Шевченка – «Кобзар»? (Так).
Гра «Вірю – не вірю!»
(на прикладі вивчення біографії В.Симоненка)
1. Чи вірите ви, що після закінчення Київського університету Василь Симоненко отримав фах художника? (Ні. В.Симоненко отримав фах журналіста).
2. Чи вірите ви, що після закінчення університету Василь Симоненко працював у газеті «Полтавська правда»? (Ні. В.Симоненко працював у газеті «Черкаська правда»).
3. Чи вірите ви, що Василеві Симоненкові посмертно присуджено Нобелівську премію у 1995 році? (Ні. В. Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка).
4. Чи вірите ви, що Василь Симоненко прожив 28 років? (Так).
5. Чи вірите ви, що Василь Симоненко похований у рідному селі Біївці на Полтавщині? (Ні. Поет похований у Черкасах).
6. Чи вірите ви, що «Тиша і грім» – перша книжка поезій В. Симоненка, яка вийшла друком у 1962 році? (Так).
7. Чи вірите ви, що жанр поезії «Лебеді материнства» колискова? (Так).
8. Чи вірите ви, що символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це чайки, калина і пшениця? (Ні. Символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це лебеді, тополя і верба).
9. Чи вірите ви, що основна думка вірша «Лебеді материнства» втілена в поетичному рядку: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії»? (Ні. Основна думка вірша в інших рядках: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»).
10. Чи вірите ви, що ліричний образ вірша «Лебеді материнства» – любляча матір? (Так).
Дидактична гра «Так – ні»
Правила гри. Учитель загадує літературний персонаж або письменника. Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так» або «ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Перевагами гри є те, що вона навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вартісними. Головне в цьому прийомі – навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати педагога незліченною кількістю питань.
Наприклад. Задумую героя Іванка із казки «Красний Іванко і закляте місто». П’ятикласники, щоб відгадати задуманий персонаж, запитують мене:
– Це міфологічний герой? (Ні)
– Це чоловік? (Так).
– Він вирушає у мандри разом зі своїми братами? (Ні, це не дурний брат).
– Він дарує людям радощі, утіхи і повне задоволення? (Ні, це не веселий брат із казки «Близнята»).
– Він потрапив у якусь біду? (Так).
– Його упіймали, арештували і посадили за грати? (Ні, це не Лоскотон).
– Він віддав дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний? (Ні. Це не небож із казки «про правду і кривду»).
– Його продали ще до народження? (Так).
– Він зумів побороти чортів, одружився з царівною і став царем? (Так).
Це Іванко із казки «Красний Іванко і закляте місто».
Дидактична гра-загадка «Упізнай мене!»
Умови гри. Учень говорить від імені літературного героя, при цьому не називаючи його, але описуючи вчинки та міркування. Наприклад.
- Я був дуже терплячим і мужнім. Хоч як мене били чорти, я не вимовив жодного слова. Цим я врятував себе, прокляте місто Проїм та прекрасну царівну. (Красний Іванко. Казка «Красний Іванко та закляте місто»).
- Я обрав третю дорогу і зустрівся з вовком, який допоміг мені здобути жар-птицю, коня до половини золотого, до половини срібного та прекрасну панну. (Дурень. Казка «Про жар-птицю та вовка»).
- Я допомогла батькові відгадати загадку про те, що у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе. (Маруся. «Мудра дівчина»)
- Я був упевнений, що краще жити неправдою. За це і поплатився. Чортяки почепили мене на найвищій гіляці. (Дядько. «Про правду і кривду»)
- Я вважав, що наймиліше – це гроші. (Багатий брат. «Мудра дівчина»)
- Я так злякався, коли побачив нечуваного синього звіра, що мало не завив з переляку. (Вовк. І.Франко. «Фарбований Лис»)
- Я можу з’їсти кожного, хто всміхнеться. (Цар Плаксій. В.Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон).
- Я хотів зробити людей щасливими. Тому намагався їх потішити, розвеселити, здивувати. Для цього побудував дивовижну палату. Та всі мої зусилля виявилися марними. Я накликав на людей біду. (Веселий брат. І.Липа «Близнята»)
- Я залишилася без даху над головою в люті морози. Тому змушена була шукати прихистку в хліві. (Хуха-моховинка).
- Я жив з вовком, ведмедем, левом. Та зрозумів, що найбезпечніше жити з людиною, бо вона найсильніша. (Собака. Міф «Чому пес живе коло людини»)
Дидактична гра «Бюро знахідок»
Ігрова ситуація. Учитель повідомляє учням, що в «бюро знахідок» потрапили речі, які загубили літературні герої. Учням потрібно знайти власників цих речей та довести, що саме вони є власниками загублених речей.
Речі: маленька земна куля; сокира; жар-птиця у клітці; дві коробочки з листя; драний черевик; скляне яблучко.
Ключ: мудрий брат («Близнята. І.Липа); злий дід («Хуха-моховинка»), дурний брат; сорока («Про жар-птицю та вовка» ), Маруся («Мудра дівчина»); веселий брат («Близнята. І.Липа).
Дидактична гра «Снігова куля»
Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: слово-речення-питання-відповідь.
Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Показує на іншого учня і говорить: «Речення!» Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень придумує питання до цього речення, четвертий учень відповідає на нього.
Наприклад
Тема. Леонід Глібов. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»
1. «Слово!» – «Байка». 2. «Речення!» – «Байка – невеликий алегоричний твір повчального змісту». 3. «Питання!» – «Які найвідоміші байки Глібова ви знаєте?» 4. «Відповідь!» – «Щука», «Муха і бджола», «Жаба і віл».
Тема. В. Винниченко. «Федько-халамидник»
1. «Слово!» – «Халамидник». 2. «Речення!» – «Федька, героя оповідання В.Винниченка, всі називають халамидником». 3. «Питання!» – Чому Федько отримав прізвисько «халамидник»? 4. «Відповідь!» – Федько полюбляв бешкетувати, міг побитися з хлопцями, чинив так, як йому заманеться.
Гра «Пінг-понг»
До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному запитання за домашнім завданням. У цій грі можна задіяти невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює їхні відповіді.
Гра «Пінг-понг»
(Тема. Леонід Глібов. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»)
«Алегорія»
Бджола – … (працьовита людина).
Віл – … (працьовита, покірна людина).
Вовк – … (хижа, корислива, невдячна людина).
Жаба – … (пихата, самовпевнена людина).
Лев – … (велична, грізна людина).
Лисиця – … (хитра, хижа людина) тощо.
Гра «Словоїд»
Ігрова ситуація. Чаклун «Словоїд» з’їв окремі слова в текстах. Учням пропонується відновити текст.
(Тема. Леонід Глібов. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»)
На той раз суддями булиЯкіїсь два … (Осли),
Одна нікчемна … (Шкапа)
Та два стареньких … (Цапа).
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та … (плохий).
Добрячий та … (плохий).
За стряпчого, як завсігди годиться,
Була приставлена … (Лисиця)
Була приставлена … (Лисиця)
***
Весною Муха-… (ледащиця)
Майнула у … (садок)
На ряст, на квіти подивиться,
Почуть …. голосок. (Зозулин)
От примостилась на … (красолі)
Та й думає про те,
Що як то гарно жить …(на волі),
Коли усе …. (цвіте)
Майнула у … (садок)На ряст, на квіти подивиться,
Почуть …. голосок. (Зозулин)
От примостилась на … (красолі)
Та й думає про те,
Що як то гарно жить …(на волі),
Коли усе …. (цвіте)
***
Раз Жаба вилізла на берег … (подивиться)Та й трошечки на сонечку … (погріться).
Побачила … (Вола)
Та й каже подрузі … (тихенько)
(Вигадлива була!):
– Який здоровий, моя ненько!
Ну що, сестрице, як … (надмусь),
То й я така зроблюсь?
От будуть жаби … (дивуваться!)
– І де вже, сестро, нам … (рівняться).
– І де вже, сестро, нам … (рівняться).
– Та годі, сестро, схаменися! …